Сценарій свята "Пісня - душа народу"

Сценарій свята для учнів молодших класів

Мета: збагатити знання учнів про народну пісню , вчити слухати і співати українські народні та сучасні пісні; відроджувати звичаї народу; виховувати любов до народної пісні, гордість за український народ ,який має славне героїчне минуле і багату творчу спадщину.

Обладнання: святково прикрашена зала, надпис «Пісня-душа народу», 
мультимедійна презентація.

Звучать позивні «Запорізького маршу» Миколи  Лисенка.

Діти, одягнені в святкове українське вбрання ,заходять до зали .

Ведуча 1.    Народна пісня,дума чи романс

                    У душу ллється  і заполоняє

                    Та заворожує,чаклує нас

                    І в саме серце раптом проникає

Ведучий 2.Пісня!Хто не був зачарований нею! Це-душа народу ,це безмежне поле,засіяне зерном їсторії, це любов до Вітчизни і ненависть до ворогів.

Вона пахне весняними дощами ,синіми льонами,запашними чорнобривцями , материнськими теплими долонями.

Українська пісня живе  з давніх часів ,живе, переживаючи  цілі покоління .Добрі люди  кажуть,що українець співає цілий рік і цілий вік. Так нам дано від Бога!

А чи знаєте ви, звідки пісня взялася на Україні.

Ось послухайте,я вам про це  розповім.

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність i красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну i порядок, росіяни — владність, поляки — здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики... Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону i раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини.

Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.

Я — Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же допомогти тобі?

Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.

— Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це — пісня.

Узяла дівчина — Україна дарунок i міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому i з ясним обличчям i вірою понесла пісню в народ.

(Звучить пісня «Україно моя,це пісні солов’ їні» М.Погребняка,презентація пісні)

Ведуча 1.Розквітай прекрасна Україно,

Рідна земле,матінко моя,

Хай лунає мова солов їна,

Пісня неповторная моя!

Хай смереки, ясени,тополі,

Квіти,луки, трави і сади

Шепчуть вірші щедрі,добрі,вольні,

Чисті із джерельної води.

(Звучить українська народна пісня «Зеленеє жито»)

Ведучий2. Українська пісня!

Райдужна душа нашого народу.

Це сміх і сльози ,це туга  й надія, це символ краси!

Ведуча 1. Кружляє світ у білому танку.

Стоїть серед зими  й тремтить

Калина у червоному вінку

Стрілецька слава тихо спить.

Ведучий 2.Та чи ми ,українці ,ледачі?

Та чи ми не козацької вдачі?

Тож даваймо, минуле згадаймо,

Пісні славної ,козацької, заспіваймо.

(У виконанні дівчачого ансамблю звучить пісня» Ой єсть в лісі калина»)

Ведучий .Усе в світі має свій ритм.

Усе танцює.

Ми танцюємо ,тому, що ми щасливі.

Ми танцюємо тому ,що ми вільні.

У народі здавна  негативно ставилися до тих,

Хто танцює  під чужу дудку.

Ведуча. Танець-поема, в нім кожен рух-слово.

Танець-це рух, а рух-це життя!

Життя –це танець,і ніхто не станцює його за тебе.

(Хореографічна композиція під українську народну мелодію)

Ведучий1.Пісне моя!Ти супроводжуєш мене все життя,

Ти вмієш чарувати своєю завжди свіжою красою.

Ведуча2.У мене вмить заб’ ється в грудях серце,

Коли до болю рідна й чарівна

Десь українська пісня розіллється

І жайвором над нами залуна.

Ведучий1. Перші кроки в широкий світ неможливі без лагідного маминого слова без ніжної неньчиної   пісні. Микола Сингаївський сказав: «Той, хто не чув материнської пісні ,зостався бідним на все життя»

1.Чи можна забути ту пісню, що мати

Співала малому, коли засинав ?

Чи можна забути ту стежку до хати,

Що босим колись протоптав?

2.Колискова пісня, колискова —

То найперша материна мова.

Пахне вона м’ятою і цвітом,

Чебрецевим і суничним літом.

(Звучить «Колискова пісня»)

Хлопчик: Я ще зовсім дитина і хочу бачити маму веселою, сонце у золотому капелюшку і небо в синій хустинці .Я ще не знаю ,як пахне підлість ,якого кольору заздрощі і як блимає підступність ,але я хочу, щоб ніхто ніколи не закривав очі від страху .Я хочу дивитися на світ розкритими очима.

1.Не цурайся пісні, яку чув од мами,
Не згуби, то мова прадідів твоїх.
Бо зректися пісні, що цвіла віками,
Мов забуть народ свій, даль його доріг.

2.Тут мамина пісня лунає і нині

Її підхопили поля і гаї

Її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов’ ї

3.І я припадаю до неї вустами

І серцем вбираю ,мов спраглий води.

Без рідної мови, без  пісні ,без мами

Збідніє ,збідніє земля назавжди.

4.Заспівай,заспівай ,наша мамо!

Заспівай ,щоб від серця журба відійшла.

Щоб і діти твої так співали,

І земля чебрецями цвіла.

(Звучить народна пісня С. Весни «Мій рідний край»)

Ведучий. Українські люди дуже роботящі ,працьовиті. А щ е люблять вони співати.З сивої давнини українці любили співати.

Ведуча. Співали навіть тоді, коли не було навіть крихти  хліба в господі. Бо пісня-це духовний наш хліб.

Ведучий.Старше наше покоління.Покоління золоте!

Ви-міцне наше коріння.Сонце радоті живе.

 1.Народна пісня зоряно ,незгасно

Горить в моєму серці повсяк час.

Не пломенистим закликом,чи гаслом,

А променем,що будить сівача.

2.Вона мене виводить на дорогу,

Вона мені просвітлює віки.

Де радість і печаль мого народу

Врослися в древо вічного гілки.

( Звучить пісня «Мій вусатий дід»)

Ведучий .Пісне моя! Високо цінували її у всі часи не лише прості люди, а й великі світочі культури: Т.Шевченко ,М.Гоголь, П.Чайковький, О.Довженко тощо.

Ведуча . Лев Толстой сказав студентові-українцю : «Щасливі ви,що народилися  з такою багатою душею.Хто має таку пісню ,тому нічого боятися за своє майбутнє.»

(Звучить пісня «Україно-це ми»)

Ведучий. Україно!Диво пісенне моє!

Я вірю,що у нас на Україні і колосся,і тополя співає,і небо….

Ведуча.Співає все-все.Тільки вслухайтесь…..І почуєте безліч пісень ,різних пісень.Бо тополя, колосся, небо,завше співають по-своєму.

Ведучий.І доведено вченими дивне: рослини краще ростуть під музику.

Ведуча. Так ось чому на Україні такі пщениці?!

Ведучий.А коли заспівають дівчата,я чую ,як їм підспівують і тополя ,й колосся, й небо!

А в пісні тій співають про рушник

Один з скарбів вкраїнського народу

Той рушничок ,заквітчаний піснями,

Щоб нас від зла й біди оберігав,

Давав наснагу і поїв піснями,

До рідної оселі повертав.

(Звучить пісня «Ой ,рушник ,рушничок» ,презентація до пісні.)

Ведучий. Дивує усіх Україна своїми талантами. Послухаєш пісень-який наш народ мудрий!

Ведуча. Все він уміє: і пісню заспівати, і танцем звеселити, і легенду розповісти ,і сорочку вишити, іхату побудувати…І гріх нам, українцям ,цього не вміти і не знати.

1.У рідному краї і серце співає

Лелеки здалека нам весну несуть.

У рідному краї і небо безкрає

Потоки, потоки ,мов струни течуть.

2.Тут кожна травинка і кожна билинка

Вигойдують мрії на теплих вітрах.

Під вікнами мальви ,в саду материнка,

Оспівані щедро в піснях.

(Звучить пісня «Веселкова»В.Івасюка)

3.Нехай сьогодні в вас душа співає,

На білій скатертині буде хліб і сіль.

Своїм теплом хай рідні зігрівають,

Й слова вітання линуть звідусіль.

4.Прийміть і наші побажання

В житті хай радість розквіта.

Нехай в здоров ї,щасті, мирі

Проходять всі ваші літа.

5.Нехай Марія-Мати Божа

Береже від зла й біди.

А пісня з вами буде

Сьогодні,завтра і завжди!!!!

6.Ніде нема у цілім світі
Пісень дзвінкіших, ніж у нас.
Лунають в сонячній блакиті –
Відлуння котиться в серцях.
7.В піснях і щастя, і тривога,
В піснях і радість, і печаль.
Летить від рідного порога
У світ пісенний водограй.

8.Нехай же лине пісня щира,

В серцях відлунюється знов.

І хай живе у наших мріях

Надія,віра і любов.

(Звучить пісня «Веселка»Наталії Май)